Орден Червоного Прапора



Орден Червоного Прапора - перший орден СРСР засновано для нагородження за виняткову мужність, хоробрість і самовідданість під час захисту інтересів Вітчизни.

Історія ордена Червоного Прапора

У вересні 1918 року на засіданні Революційної Військової Ради РРФСР була запропонована ідея, створити першу у історії молодої держави нагороду, для нагородження окремих осіб за видатні заслуги. Протягом двох тижнів був розроблений Проект декрету про відзнаки, у подальшому такі декрети стали іменуватися статутами. Цим декретом засновувався орден Червоного Прапора, роботу над образом якого почали декілька художників. З представлених ескізів була відібрана робота Володимира Денисова.

Орден Червоного Прапора - вінок з дубового листя зі стрічкою, на якій напис «РСФСР» (РРФСР). У центрі на білому тлі плуг, факел, молот і багнет, накриті п’ятикутною зіркою, в центрі якої розташований серп і молот, у обрамленні лаврового вінка. Вгорі розгорнутий червоний прапор з написом «ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН СОЕДИНЯЙТЕСЬ» (Пролетарі всіх країн єднайтеся). Хоча орден і виглядає нагромадженням символів, але на той момент, на думку керівництва країни, орден Червоного Прапору найбільш повно відображав ідеї і прагнення молодої республіки. Елементи, зображені на ордені, представляли такі символи: червона зірка і червоний прапор були офіційними символами держави, багнет молот і плуг, символізували єдність військових, робітників і селян, палаючий смолоскип означав пам’ять про героїв, які загинули за наше світле майбутнє.

Перші нагороди були виконані з латуні фірмою Брати бронзей, але ці екземпляри не влаштували наркома Льва Троцького, виготовлення ордена Червоного Прапора було передано Петроградському монетному двору, де нові ордени були виготовлені вже з позолоченого срібла.

У 1920 році постало питання про повторне нагородження, статут ордена цього не передбачав, але орден Червоного Прапора був єдиним бойовим орденом, а в країні тривала війна. Львом Троцьким було прийнято рішення, при повторному нагородженні замінювати орден на аналогічний, на якому внизу з’явилася цифра на білому щитку, яка вказує скільки разів була вручена ця нагорода.

У тому ж році була заснована нагорода для вищого командного складу РСЧА - Почесна революційна зброя, шашка і пістолет з накладними орденом Червоного Прапора. У декреті нагороди було зазначено «Почесна революційна зброя, як нагорода виняткова, присуджується за особливі бойові відзнаки, показані вищими начальницькими особами у діючій армії». Шашка з накладними орденом Червоного Прапора РРФСР була вручена лише 21 раз, серед володарів такі відомі діячі революції як Фрунзе, Будьонний, Ворошилов, Котовський, Тухачевський, Тимошенко та інші. Пістолет Маузер С96 з накладними орденом Червоного Прапора був вручений всього двічі, його власниками у січні 1921 року стали Каменєв С.С. і Будьонний С.М.

У 1922 році до моменту організації СРСР у більшості союзних республік був присутній свій варіант ордена Червоного Прапора, нагороду було вирішено привести до єдиного зразка. На оголошеному знову конкурсі, комісія отримала від 393 авторів 683 ескізів, але всі вони поступалися старому ордену. У результаті був запропонований варіант простої заміни букв, на ордені бойового Червоного Прапора РРФСР, замінили напис на «СССР» (СРСР). Усі ордена радянських республік, якими проводилися нагородження у 1918-1924 роках були прирівняні до загальносоюзного ордену.

Орден виготовляється зі срібла. Срібного змісту у ордені - 22,719 ± 1,389 г (на 18 вересня 1975 року). Загальна вага ордена - 25,134 ± 1,8 г

Аж до заснування ордена Леніна у 1930 році орден бойового Червоного Прапора залишався найвищою нагородою Радянського Союзу.

Так само була спроба відновити нагородження нагородною зброєю з орденом Червоного Прапора, тепер вже СРСР. 12 грудня 1924 було видано відповідну постанову, але по факту, дана нагорода була вручена лише один раз. У 1929 році шашку з орденом вручили командиру Забайкальської групою військ комкору Вострецову С.С.

На початку Великої Вітчизняної війни, було підняте питання про створення спеціальної нагороди - Орден Червоного Прапора з мечами, але ця пропозиція була відкинута товаришем Сталіним. Замість нього були засновані полководницькі ордени Суворова, Кутузова і Олександра Невського.


Кавалери ордена Червоного Прапора

Першим нагородженим став Василь Костянтинович Блюхер у 1918 році, за об’єднання під своїм командуванням розрізнених партизанських і червоноармійських загонів і похід у 1500 верст по Уралу. Надалі Блюхер ще тричі був нагороджений орденом Червоного Прапора РРФСР, і один раз орденом Червоного Прапора вже СРСР.

У 1919-30 роках орденом були нагороджені багато військових з’єднань: 5-а Армія, Окрема Кавказька Армія; 7-я, 15-я і 24-а стрілецькі дивізії; 3-тя, 6-а і 10-а кавалерійські дивізії; Балтійський Флот і крейсер «Аврора», Бронепоїзд № 8, Військова академія РСЧА, міста Петроград, а також ряд інших з’єднань, частин і підрозділів.

Загалом, станом на 1 січня 1933 року зроблено 16317 нагороджень одним орденом, 378 двома, 60 трьома і 7 чотирма.

Одними з перших нагороджених орденом Червоного Прапора СРСР, була група чекістів: Менжинський, Федоров, Сироєжкін, Демиденко, Пузицкий, Пиляр, за виконання завдання ОДПУ по боротьбі з групою контрреволюціонерів, очолюваних Б. Савінковим.

Наступними кавалерами ордена, були знов не військові. У 1925 році були нагороджені всі учасники перельоту Москва-Пекін, під командуванням академіка Шмідта.

У наступні п’ять років, орден вручався вкрай рідко, оскільки нагорода була все-таки військовою, а Радянський Союз офіційно не воював. Тільки у 1929 році було відновлено нагородження орденом, кілька десятків людей було нагороджено за бої на Китайсько-Східній залізниці.

До початку Другої Світової війни масові нагородження орденом Червоного Прапора проводилися за участь у війні в Іспанії, за бої біля озера Хасан, і на річці Халхін-Гол, всього зроблено 2575 нагороджень.

Після початку Другої Світової війни, нагородження орденом стали масовими. За бойові дії проти Фінляндії були нагороджені цілі військові підрозділи, серед яких 7-а стрілецька дивізія Київського Особливого військового округу, 142-а стрілецька дивізія, 137-й гаубичний і 320-й гарматний артилерійські полки.

Молодший склад РСЧА, рідко нагороджувався орденом бойового Червоного Прапора. Хоча бували й винятки з цих правил. Так, юний партизан з Керчі Володя Дубінін, був відзначений орденом Червоного Прапора у 13 років (посмертно), 14-річний матрос Ігор Пахомов, був дворазовим кавалером ордена Червоного Прапора. Піонер Костя Кравчук з Києва, який врятував полковий прапор 968го і 970го полків, був нагороджений орденом у віці 12 років.

Кавалерами ордена Червоного Прапора стали багато іноземні громадяни. Так орденом були нагороджені командир авіаполку «Нормандія-Німан» П'єр Пуйяд і льотчик того ж полку маркіз Роллан де ля Пуап.

Так само орденом червоного прапора нагороджувалися і цілі іноземні підрозділи. 1-ша румунська добровольча піхотна дивізія імені Тудора Владимиреску, яка з осені 1944 року воювала проти фашистів плеч о плеч з Червоною Армією, отримала цю нагороду за героїзм, виявлений під час Дебреценської операції. У результаті дивізія була перейменована У Червонопрапорну Дебреценського.

Всього за роки війни було зроблено понад 238000 нагороджень, серед них - понад 3270 нагороджень з’єднань, частин, підрозділів і підприємств.

Орденом Червоного Прапора могли нагороджуватися навіть такі величезні військові з’єднання, як округ. Так Київський військовий округ Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1963 був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Серед підприємств, нагороджених орденом бойового Червоного Прапора, варто відзначити Ленінградське Об’єднання «Кіровський завод», Горьківський автомобільний завод, Уральський завод важкого машинобудування ім. С.Орджонікідзе. Крім цього, навіть таке суто цивільне підприємство як московська Центральна Студія Документальних Фільмів (ЦСДФ), у 1944 році була нагороджена цим почесним бойовим орденом.

Указом від 4 червня 1944 був введений порядок нагородження орденом Червоного Прапора за 20 років, і вдруге - за 30 років бездоганної служби. За 14 років дії указу орден Червоного Прапора вручили близько 300 тисяч разів за вислугу років, і лише кільком сотням військовослужбовців - за бойові відзнаки (В основному за війну в Кореї і каральну операцію в Угорщині). Указ був скасований 11 лютого 1958 року, для підняття престижу нагороди.

Після 1958 року, орденом бойового Червоного Прапора нагороджувались учасники війни у В’єтнамі (1965-1975 рр.), Єгипті (1973 г.), Афганістані (1979-89 рр.).

Всього з 1924 по 1991 рік орденом Червоного Прапора було здійснено більше 581300 нагороджень. Серед них понад 350 п’ятикратних кавалерів, 41 шестиразових, 15 семиразових і один восьмиразовий.

Єдиною людиною, яка була нагороджениа орденом Червоного Прапора вісім разів, був маршал авіації, Герой Радянського Союзу Іван Іванович Пстиго. Однак, вручений йому восьмий орден не мав картуша з цифрою нагородження. Таким чином, орденів Червоного Прапора з цифрою 8 на картуші ніколи не існувало.

Опис інших нагород ВВВ СРСР: Орден Перемога вища військова нагорода Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Орден Нахімова для офіцерів ВМФ СРСР які відзначилися в оборонних діях.


Орден Червоного Прапора у нагородній системі СРСР

Ціна ордена Червоного Прапора

Вартість ордена Червоного Прапора залежить від його типу, збереження і наявності документів. На сьогоднішній день ціна ордена у колекційному стані з документами стартує від:
1918-30 Тип 0 «РРФСР» ≈15000 шт. - 98000 грн.
1933-41 Тип 1 «Дзеркальний реверс» гвинтовий ≈20000 шт. - 56000 грн.
1941-43 Тип 2 «Гладкий реверс» ≈60000 шт. - 21000 грн.
1943 Тип 3 «Ластівчин хвіст» переробка під колодку ≈3500 шт. - 9800 грн.
1943-50 Тип 4 «Круглий» на колодці ≈262500 шт. - 3400 грн.
1951-91 Тип 5 «Овальний» на колодці ≈244000 шт. - 3400 грн.
Друге нагородження гвинтовий ≈4500 шт. - 17000 грн.
Друге нагородження підвісний ≈35000 шт. - 25000 грн.
Третє нагородження гвинтовий ≈600 шт. - 340000 грн.
Третє нагородження підвісний ≈9000 шт. - 96000 грн.
Четверте нагородження гвинтовий ≈100 шт. - 1410000 грн.
Четверте нагородження підвісний ≈3000 шт. - 200000 грн.
Ціну оновлено станом на 28.10.2018
Продати наявний у вас орден ви можете на нашому аукціоні.

Різновиди ордена Червоного Прапора

Тип 0 «РРФСР»

Номери: 623-21216

Розміри: висота - 43 мм, ширина - 39 мм.

Орден «Червоний Прапор» РРФСР вручався з 30 вересня 1918 року до 1929-1930 року. Незважаючи на те що у 1924 році був заснований всесоюзний орден, нагородження знаком ордена Червоного Прапора СРСР почалося лише у 1930 році. Пов’язано це з великою кількістю знаків Республіканського ордена, що залишилися неврученими у сховищах монетного двору.

Знак ордена Червоного Прапора РРФСР виконаний з чотирьох елементів. Перший, безпосередньо сам знак, з припаяним на реверсі нарізним гвинтом. Другий, матерчата розетка червоного кольору, з отвором для нарізного гвинта. Третій, кругла пластина, для кращого кріплення знака до одягу, і четвертий кругла гайка діаметром 14-16 мм, що нагвинчується на гвинт.

Реверс знака рельєфний, практично дзеркально повторює рельєф аверсу. Клеймо виробника на знаку відсутнє. Номер нагороди вигравіруваний вручну, штихелем.

Тип 1 «Дзеркальний реверс»

Номери: 15-19897

Розміри: висота - 39-40 мм, ширина - 36 мм.

Всесоюзний орден відрізнявся написом «СССР», а крім цього, мав трохи менші розміри 39*36 мм, проти 43*39 у Республіканського ордена.

Реверс знака рельєфний, з дуже хорошою деталізацією, дзеркально повторює аверс ордена. На реверсі у центрі припаяний срібний нарізний гвинт, діаметром 4,5 мм, з шайбою з розрізом у підставі. Притискна гайка збільшилася в діаметрі до 28 мм і набула два виступи, що полегшують її закручування.

Клеймо Монетного двору як і раніше відсутнє. Номер ордена на ранніх знаках (номера 15-200) наносився вздовж верхнього лівого краю реверсу, на більш пізніх на гладкому майданчику біля нижнього краю реверсу.

Згідно з книгою надходжень і витрат орденів Червоного Прапора, протягом 1932-33 років, всього було виготовлено 20006 орденів першого типу.

Тип 2 «Гладкий реверс»

Номери: 20027- 79807

Розміри: висота - 40-41 мм, ширина - 36-37 мм.

Другий варіант ордена з’явився імовірно у 1941 році. Основною його відмінністю, став практично гладкий реверс, який тепер мав ледве помітні обриси аверсу. У центрі реверсу як і раніше припаювався гвинт, шайба у підставі якого втратила розріз. Притискна гайка стала ще більшою, і тепер мала діаметр 33 мм.

Крім цього, на реверсі з’явилося клеймо «МОНДВОР» номера 20027-21154 або «МОНЕТНЫЙ ДВОР» (МОНЕТНИЙ ДВІР) номера 21211-79807. Клеймо «МОНДВОР» виконане штихелем вручну і розташоване у верхній частині ордена на ранніх варіантах нагороди. На більш пізніх варіантах клеймо «МОНДВОР» і все клейма «МОНЕТНЫЙ ДВОР» розташовані у нижній частині ордена, і виконані методом штампування. Номер ордена виконувався штихелем, і розташований у нижній частині нагороди.

Тип 3 «Ластівчин хвіст»

Номери: 77483- 84243

Розміри висота - 41,5 мм, ширина - 37 мм.

Згідно Указу від 19 червня 1943 року, ордена круглої і овальної форми, у тому числі і орден Червоного Прапора наказувалося носити на лівій стороні грудей, на п’ятикутної колодці. Відповідно знак нового типу, втратив гвинт на реверсі, і придбав кільце у верхній частині, для кріплення до п’ятикутної колодки. Крім цього, дозволялося замість знака, носити стрічку ордена на нагородний планці. Орденська стрічка червоного кольору, з однією білою широкою смугою у центрі, і двома вузькими білими смугами по краях.

До моменту виходу Указу, на Краснокамському Монетному Дворі, який займався їх виготовленням, залишилася значна кількість заготовок орденів попереднього, другого типу. З огляду на важке становище країни, що веде війну з фашистськими загарбниками, було прийнято рішення переробити наявні знаки, для носіння на колодці, з мінімальними витратами. Переробка зводилася до видалення невеликого сегмента з реверсу, і заміни його на аналогічний сегмент з кільцем для кріплення до колодки. Сегмент з кільцем прикріплювався до реверсу за допомогою пайки. Серед колекціонерів цей варіант ордена отримав назву «Ластівчин хвіст» або «Ластівка».

На реверсі, окрім явно видного припаяного сегмента, клеймо «МОНЕТНЫЙ ДВОР», нанесене двома окремими штампами «МОНЕТНЫЙ» і «ДВОР», тому відстань між словами може трохи відрізнятись. Крім цього, слово «МОНЕТНЫЙ» закруглено по дузі вгору. Номер ордена наносився штихелем, і розташовувався нижче клейма.

Тип 4 «Круглий»

Номери: 84259 - 359322

Розміри: висота - 41,5 мм, ширина - 38 мм.

Після вичерпання запасів орденів на переробку, на Краснокамському Монетному Дворі приступили до випуску нових орденів, для носіння їх на колодці. Четвертий тип ордена Червоного Прапора виготовлявся з 1943 по 1951 роки на Краснокамському і Московському монетних дворах.

Аверс нагороди не зазнав змін. Реверс має помітну рельєфність, зі складками і нерівностями на ранніх варіантах, або вм’яте поглиблення у центрі реверсу на більш пізніх варіантах. Клеймо «МОНЕТНЫЙ ДВОР» розташоване у нижній частині ордена, в один рядок на знаках виготовлених у 1943-1949 роках, або у два рядки, на останніх знаках, виготовлених на Московському монетному дворі у 1950-1951 роках. Номер ордена, як і раніше, розташований нижче клейма і виконаний штихелем.

Тип 5 «Овальний»

Номери: 355173 - 566746

Розміри: висота без урахування кільця - 41,5 мм, ширина - 36,3 мм.

У листопаді 1951 були випущені нові Технічні Умови на виготовлення орденів Червоного Прапора. У них встановлювалися наступні розміри знака: висота без урахування кільця - 41,5 мм, з урахуванням кільця - 46 мм, ширина - 36,3 мм. У результаті орден став вужчим, приблизно на 1,5 мм, у порівнянні з попереднім типом.

Цей тип знака ордена Червоного Прапора проіснував з 1951 року, до моменту розпаду СРСР. Його виробництвом займалися Московський і Ленінградський монетний двори. На реверсі знака, як і раніше, є вм’яте рельєфне поглиблення. Клеймо «МОНЕТНЫЙ ДВОР» наносилось штампом у два рядки, у нижній частині реверса. Номер ордена виконаний штихелем і розташований нижче клейма.

Ордена повторного нагородження

Відповідно до статуту ордена, при повторному нагородження орденом Червоного Прапора видавався знак ордена, з білим емалевим щитком у нижній частині ордена, на якому вказувалась кількість нагороджень.

В іншому дизайн знаків повторного нагородження, практично повністю повторює дизайн знаків першого нагородження, відповідних років. Для штифтового варіанту, як РРФСР, так і СРСР, існують знаки з цифрою 2, 3 і 4. Для підвісного варіанту існують знаки з номером від 2 до 7. Хоча існує одна людина нагороджений орденом вісім разів, знака ордена Червоного Прапора з цифрою 8 на щитку ніколи не існувало.

Статут ордена Червоного Прапора

Нагорода була заснована 19.09.1918 року як Орден Червоного Прапора РРФСР, а після утворення СРСР, декретом від 1.08.1924 року був заснований єдиний для всіх республік орден Червоного Прапора, зміни і доповнення у статут нагороди вносилися: 11.01.1932; 19.06.1943; 16.12.1947; 28.03.1980 р.

Орден Червоного Прапора заснований для нагородження за особливу хоробрість, самовідданість і мужність, проявлені при захисті соціалістичної Вітчизни.

Орденом Червоного Прапора нагороджуються:

  • військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ, співробітники органів Комітету державної безпеки СРСР та інші громадяни СРСР;
  • військові частини, військові кораблі, з’єднання і об’єднання.

Орденом Червоного Прапора можуть бути нагороджені і особи, які не є громадянами СРСР.

Нагородження орденом Червоного Прапора проводиться:

  • за особливо значні подвиги, здійснені у бойовій обстановці з явною небезпекою для життя;
  • за видатне керівництво бойовими операціями військових частин, з’єднань, об’єднань і проявлені при цьому особливої хоробрості і мужності;
  • за особливу мужність і відвагу, проявлені при виконанні спеціального завдання;
  • за особливу відвагу і хоробрість, проявлені при забезпеченні державної безпеки країни, недоторканності державного кордону СРСР в умовах, пов’язаних з ризиком для життя;
  • за успішні бойові дії військових частин, військових кораблів, з’єднань і об’єднань, які, незважаючи на запеклий опір противника, втрати або інші несприятливі умови, здобули перемогу над противником, або завдали йому великої поразки, або сприяли успіху наших військ у виконанні великої бойової операції.

У виняткових випадках нагородження орденом Червоного Прапора може бути зроблено і за особливо значні заслуги в підтримці високої бойової готовності військ, а також за подвиги, здійснені при виконанні військового обов’язку з явною небезпекою для життя.

При повторному нагородження орденом Червоного Прапора нагородженому вручається орден з цифрою «2», а при наступних нагородження - з відповідними цифрами.

Нагородження проводиться за поданням відповідно МО СРСР, МВС СРСР, КДБ СРСР.

Військові частини, військові кораблі, з’єднання і об’єднання, нагороджені орденом Червоного Прапора, іменуються «Червонопрапорними».

Орден Червоного Прапора носиться на лівій стороні грудей і за наявності інших орденів СРСР розташовується після ордена Жовтневої Революції.




Updated: 2018-10-28 15:02
Published: 2009-05-27 15:10


Всі права на матеріали, що знаходяться на сайті ww2awards.info охороняються відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права. При повному або частковому передрукуванні матеріалів сайту, гіперпосилання (hyperlink) на ww2awards.info обов`язкове.

Якщо Ви помітили помилку в матеріалі сайту, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter для відправки повідомлення в редакцію.

Контакти

Політика конфіденційності

Copyright WW2Awards.info